Що плекаємо, те й проростає...
Одного разу учні прийшли до Мудреця і запитали його: чому погані схильності легко оволодівають людиною, а добрі - важко, і залишаються не міцними в ній.
- Що буде, якщо здорове насіння залишити на сонці, а хворе зарити в землю? - запитав старець.
- Добре насіння, що залишено без ґрунту, загине, а погане насіння проросте, дасть хворий паросток і худий плід, - відповіли учні.
- Так роблять люди: замість того, щоб таємно творити добрі справи і глибоко в душі ростити добрі початки, вони виставляють їх напоказ і тим гублять. А свої недоліки і гріхи, щоб їх не побачили інші, люди ховають глибоко в душі. Там вони ростуть і гублять людини в самому її серці.
Вчителі навколо
«Кожен, кого ти зустрічаєш, знає щось, чого не знаєш ти», - сказав мені одного разу дідусь. Ця фраза щоразу нагадує мені, що я оточений вчителями.
"Учитель відчиняє двері, та увійти ти маєш сам!" - китайська народна мудрість.
Крапка
Одного разу Учитель, показав учнями чистий аркуш паперу, де в середині стояла чорна крапка і запитав: «Що ви бачите?»
Перший учень: «Крапку».
Другий: «Чорну крапку».
Третій: «Жирну чорну крапку».
Тоді Учитель відповів: «Ви всі побачили тільки крапку, і ніхто не помітив великого білого листа!».
Ось так само ми судимо про людину за її дрібними недоліками.